Питання національної безпеки: чому варто проводити Марші рівності в Україні




Чи потрібно проводити в Україні Марші рівності? Потрібно, адже йдеться про захист прав, і в першу чергу прав громадян різних категорій. До того ж, на мою думку, толерантність до ЛГБТ-спільнот є першим кроком до національної безпеки України.

Україна знаходиться в стані війни, спецслужби зрозуміло якої країни, добуваючи інформацію секретного характеру, різними способами намагаються впливати і впливають на політику Києва. Одним з основних методів вербування і створення агентств впливу є так званий гей-компромат. Будь-якій спецслужбі найпростіше зловити політика або військового саме на такому компроматі. Несприйнятливість їхньої сексуальної орієнтації дає найширші можливості.

Це вкрай важлива річ. Адже дуже важко завербувати політика в західній країні, де права ЛГБТ вже визнані, а суспільство толерантно ставиться до людей іншої сексуальної орієнтації.

А що стосується гуманітарних прав, тобто прав людини, то нам давно пора стати цивілізованими людьми і перестати заглядати один до одного в ліжко – це просто непристойно. Це те ж саме, що питати про приналежність до релігійної конфесії – такі питання в цивілізованому суспільстві просто не ставлять.

Ще один аспект, який мене хвилює в цій темі, це дитячі самогубства. Я знаю статистику – вона жахає. Адже сексуальна орієнтація – найзручніший привід для цькування. І це ламає людині життя. Але ж вона не винна в тому, ким народилася і що народилася не в тому тілі, що має психологію жінки, а чоловіки і любить не чоловіків, а жінок і навпаки. Це просто антигуманно – створювати атмосферу в суспільстві, де дитина не може спокійно жити зі своєю сексуальною орієнтацією. У нормальних країнах цих дітей ніхто не цькує, вони виростають повноцінними громадянами, а у нас, пострадянських країнах, – психічно травмованими, закомплексованими, а потім, може, навіть і некомфортними для інших.

Адже справа навіть не в прайді, організатори якого, як на мене, виявляють певний соціальний егоїзм.

ЛГБТ – це, як і всі, громадяни України. І зараз будь-які збори громадян, які борються за права і свободи, повинні нести першими плакат про свободу Сенцова, вмираючого за політв'язнів. Це зараз питання життя і смерті, воно найважливіше.

Там були такі плакати – один або два. Більше було карнавалу. І я вважаю, що до такого карнавалу наше суспільство не доросло – у нас ще є питання, які потрібно вирішити перед цим.

І ці питання вже вирішені в Ізраїлі, де на початку теж були протести релігійних і традиціоналістів. Як і тут – один в один. Там це питання вирішили поділом: ці тих не чіпають, а ті цих. Релігійні і традиціоналісти живуть, як хочуть, проводять свої свята і демонстрації, а прихильники свобод, в тому числі ЛГБТ, – свої. І вони один одного не принижують, не знищують.

Ми не зобов'язані нікого любити, але ми зобов'язані не ставити свої права вище інших. І тоді все буде нормально – у правих, лівих, ЛГБТ і тієї частини суспільства, якому за великим рахунком все одно. І мені здається, що останні – це і є найбільш здорова частина населення. Ті, хто не ставить це питання на перше місце. А все інше поступово налагодиться, потрібно лише уникнути насильства. І тоді у нас буде ізраїльський або будь-який інший цивілізований варіант.

На цей парад я не ходив, бо вважаю, що якщо борешся за права меншин, то повинен відстоювати права всіх. І якщо гноблять корінний народ Криму за національною ознакою, то ви повинні і боротися за їхні права також. У нацистській Німеччині існувало обмеження і сексуальних, і національних меншин – і це пов'язані речі, які в свідомості громадянина повинні бути явищем одного порядку. Громадська солідарність – це і є захист прав інших.

У Росії б такий прайд ніколи не пройшов. І цим ми докорінно, колосальним чином відрізняємося від Росії. Тому що там самі поліцейські б'ють іноземців.

А тут, незалежно від того, як до прайду ставляться поліцейські і суспільство, держава як інституція поставила собі за конституційний обов'язок гарантувати право на свободу. Далі, років через десять, з приводу прайдів жодних і питань не буде. І все будуть ходити, як на тому карнавалі. Як в Ізраїлі, де на прайдах самих ЛГБТ меншість, де це просто міське свято для молоді.

Автор: Айдер Муджабаєв. Джерело: Новое время


Источник: 24 Канал - Все новости