«Дно і сором»: чому з Верховної Ради хочуть вигнати журналістів




Не встигли ми оговтатись від однієї ідіотської ініціативи депутатів "Народного фронту" із забороною інтернету – до речі, там вже ніби все, передумали, вітаю з перемогою – як нарфронтівець Павло Пинзеник притяг іншу. Але не як просто депутат, а як керівник регламентного комітету Верховної Ради.

Це такий комітет, який опікується порядком і комфортом в роботі депутатів. Визначає, як їм голосувати, вагу порції салату "Дністер" у буфеті, і скільки разів на день Добкін може постояти за колоною в сесійній залі без ризику отримати передозування. 

Та окей-окей, жартую, насправді – це важливий комітет. Він, наприклад, вирішує, чи знімати недоторканість з нардепів, коли вони втрапляють у кримінальні провадження. І коли генпрокурор Луценко – о, ми сьогодні його ще згадаємо – у Верховній Раді скаржиться, що через комітет не знімають недоторканість з Вілкула чи Дунаєва – то це саме регламентний комітет.


Луценко у ВР скаржиться, що через регкомітет не знімають недоторканість з депутатів

Так ось, керівник комітету Павло Пинзеник запропонував виперти журналістів із кулуарів Верховної Ради. А то ходимо тут, питання ставимо. Я не виключаю, що Пинзеник радше б випер з Ради Луценка, але його – не можна.

Геніальна ідея Пинзеника така: створити на третьому поверсі Ради загорожу для журналістів, а на другому та першому будуть виключно депутати. Ви зараз не розумієте в чому важливість, дно і сором цієї ініціативи, і чому вона прикінчить не лише парламентську журналістику, але і ваші улюблені вечірні новини. А я поясню. 

Усе, що ви бачите в новинах або програмах розслідувань – коментарі депутатів, їх відповіді на незручні питання, їх втечі від журналістів – записані саме на другому та першому поверхах кулуарів Верховної Ради. Кулуари – це простір поза сесійною залою. Виходи з сесійної зали виводять на другий поверх кулуарів. Сходами можна спуститись на перший. Тут буфет. От на цьому маршруті “бабло-жратва-бабло” депутатів і відловлюють журналісти. Третій поверх взагалі порожній. З нього єдиний вихід – у ложу преси в сесійній залі.

Павло Пинзеник
Павло Пинзеник запропонував виперти журналістів із кулуарів Верховної Ради

Звідти, згори, знімають засідання Верховної Ради. І якщо сфотографувати, як Пинзеник в сесійній залі розглядає еротичні фото на телефоні звідти ще можна, то поставити питання Пинзенику – не про фото, про щось суттєве – вже ні. Адже ніхто з нардепів добровільно відповідати на них не піде.

Сам Пинзеник свою ініціативу десь так і пояснив: “Це як в дитячому садку. Ти іди в той куток, ти в той. Не будуть перетинатись журналісти і депутати – не буде конфліктів”. Я не можу не погодитись з вкрай влучною характеристикою рівня Верховної Ради. Це дитячий садок.

І навіть метод цілком прийнятний. Якщо розвести у різні кутки, наприклад, 80% Ради і законотворчість – то конфліктів не буде. Але до чого тут журналісти?

Формальним приводом для ініціативи стала фотографія. На ній дівчина, яка була помічницею нардепа-радикала, а тепер оформлена журналісткою якогось "Бугачівського новинаря", тицяє "фак" фотокору. Я не певен, що це взагалі можна назвати конфліктом. Але навіть якщо і можна – жодного депутата в ньому точно нема.

Використовуючи оцей дитсадковий привід, Пинзеник вирішив прибити усю парламентську журналістику, закривши кулуари, які були відкриті ЗАВЖДИ.

Перетворити доступ до інформації у Верховній Раді на "верховную думу федерації північних запоребриків" – це другий раз за, фактично, тиждень, "наркофронт" продукує якусь заборону за аналогом Росії. Яка, на щастя, не проходить. Але – навіщо?

Чи просто маючи політичний рейтинг на рівні сторінки ФІФА у фейсбуці можна вже особливо не стримуватись і реалізовувати свої найпотаємніші бажання?

О, до речі, про ФІФА і Луценка. Це просто смішно. У ФІФА – федерації футболу – наїхали на двох хорватських футболістів за слова “Слава Україні”, сказані на відео яке футболісти записували для, я так розумію, українських друзів. ФІФА абсолютно "впоролось", побачило в цьому неприпустиму політичність.


Оце на фотці голова ФІФА з Путіним, то тут політичності типу немає

Коротше, прогнулось ФІФА під Росію повністю і футболістів покарали. Одного взагалі звільненням.

Після цього у фейсбуці влаштували флешмоб. І тисячі українців поставили сторінці ФІФА рейтинг "1".

Уся ідея була в тому, щоб поставити одиницю. Юрій Луценко поставив "3". У мене навіть версій немає. Ну, типу, він дуже хотів і підтримати флешмоб, і отримати "халявні" квитки на наступний чемпіонат світу? Чи вирішив що на сторінці ФІФА дві третини балів дорогою розпиляють і з трійки долетить одиниця?

Якщо серйозно, то дуже дивує вкрай скромна підтримка від українських офіційних діячів. Не флешмобу. Футболістів. Точніше, власне, відвертого політичного наїзду на тезу “Слава Україні”.

Мені здається, що вписатись – і не заради формальностей, а щиро – у захист цих слів набагато важливіше, ніж перерізати стрічку на відкритті чергових десяти кілометрів відремонтованої дороги.

Але…



+Відео

Источник: 24 Канал - Все новости