Нацбольний бізнес: як найманці Путіна влаштували торгівлю трупами




Пам'ятаєте страшилки про те, як українські військові вирізають очі, печінки, легені та інші органи у загиблих "захисників народу Донбасу"?

Ці фейкові історії розганяли у 2014-му році російські пропагандисти, то ж, можете не сумніватися, якщо спитати, у кожного другого мешканця "ДНР" чи "ЛНР" "у сусіда карателі ложечкою вийняли око, він сам бачив". Насправді ж, жодних підтверджень подібної єресі, звісно, немає, але кого ж це хвилює, всі вірять.

Втім, якщо бути чесними, під час війни на Донбасі подібними речима приторговували. Звісно, не органами, бо трансплантація передбачає їх швидку доставку, якої забезпечити терористи не могли, а тілами власних загиблих. Започаткували таку традицію численні прихильники фашиста Едіка Лімонова, які називають себе нацболами. Воювали вони спочатку у бандформуваннях козаків під керівництвом Гіркіна-Стрєлкова, а потім розбрілися по Донбасу по різних загонах окупаційно-терористичних військ. Більшість з таких найманців Путіна осіли у "ЛНР", де разом із очманілими під православ’я головного мозку та своєї безкарності ледве не створили "республіку" у "республіці". Як і інші "новороси", вони займалися викраденнями, віджиманнями, вбивствами, ґвалтуваннями та іншими справами, що притаманні російським "ополченцям".

Цікаво, що принаймні певна кількість окупантів приїхала до України цілком законно – ще до початку окупації Криму під виглядом журналістів. Коли Лімонов кинув клич своїм головорізам їхати до України, їм швидкоруч зробили посвідчення та відправили їх до півострова. Яскравим прикладом цього є Ростислав Журавльов, який прибув до Криму як кореспондент ресурсу Ura.ru з Єкатеринбурга. Вже на місці він отримав форму зі зброєю та почав не тільки писати пропагандистські репортажи, але й приймати участь у захваті українських військових частин, Верховної Ради Криму, тощо. Керував цими "зеленими чоловічками" – зведеними загонами з добровольців та спецпризначенців все той самий Гіркін.

Після окупації Криму нацболи, козаки, "Мотороли" та інша шушваль приїхала розкачувати інші регіони України. Засвітилися у Харкові, Одесі, аж поки не осіли на Донбасі.

Коли ж міста Донецької та Луганської областей опинилися під контролем росіян, там і почався справжній хаос із тотальним тероризуванням місцевого населення. Втім, як виявилося, збагатитися можна не лише за рахунок отримання викупу викрадених мирних жителів. Тіла загиблих "побратимів" російське командування воліло "забувати" десь у полях або у шахтах Донбасу. Родичі двохсотих окупантів за певну плату взагалі вважали за краще мовчати та відмовлялися від своїх синів та чоловіків.

Однак були й такі, хто хотів хоча б поховати померлого по-людськи. На таких й заробляли шалені гроші. У Ростові у 2014-му стався розквіт компаній, що надавали ритуальні послуги. Деякі з них діяли у зв’язці із терористами, які виконували свою частку угоди, переправляючи тіла загиблих до території РФ. Вартість таких послуг коштувала від 100 до 500 тисяч рублів у залежності від статків родини, яка хоче викупити свого рідного. Що цікаво, як справжні віряни, нацболи та козаки торгували не тільки тілами кадирівців та кадрових військових, але й своїми ж поплічниками. Для них були передбачені "знижки" – максимальна вартість переміщення загиблого – 300 тисяч російських рублів.

То ж, коли громадський активіст з Росії Олена Васильєва розповідає історію загибелі та поховання нацбола Євгена Павленка, труп якого жінка викупила за таку баснословну суму, треба розуміти, що подібних історій було чимало, тільки про них у РФ не особливо хочуть розповідати, бо їх всіх там немає.


Источник: 24 Канал - Все новости