Нове взуття української армії: краш-тест воєнного кореспондента




Однострій українських бійців за 4,5 роки війни змінився до невпізнаваності і продовжує змінюватись. Ми пройшли періоди ледве не пластикової форми, "термухи" для мутантів, берців, які натирають ногу спеціальним елементом проти натирання, тощо.

Та все ж, попре деякі проколи, зараз український воїн вдягнений, принаймні, тепло та переважно зручно. Важливим елементом обладунку було та залишається взуття. Зробивши колосальний крок від кирзачів з онучами до сучасних тактичних чобіт із трекінговими шкарпетками, вічний переможець тендерів на взування силових структур, компанія "Талан", фактично, відкрила й для себе нову епоху виробництва взуття.

Перед нею постала задача швиденько взути велику армію, а по тому ще й перевзувати її трохи не раз на півроку. Взуття постійно покращувалось, шилось зі все кращих матеріалів, проте мало певні, практично вроджені недоліки. Головним з них, відверто, була колодка. Навіть при оновлені матеріалів, вона була зроблена лише під один тип стопи і підходила, відповідно лише частині силовиків, які ці берці носили. Звідси і неоднозначні відгуки щодо "рижиків" і щодо новіших моделей армійського взуття від монополіста "Талан".

Сьогодні я розповім про, фактично, перезавантаження підходу фірми до виготовлення взуття. Мені в руки (чи в ноги) потрапив зразок, відшитий у форматі тесту, який готують вже на наступне літо для української армії. І це не чергове покращення старих "шузів", а повністю нова модель, спроектована кардинально інакше.

Спочатку скажу те саме, що сказав представнику компанії "Талан", коли домовлявся про цей тест – носив я їх півтора місяці дуже жорстко, у різних умовах фронту та тилу і збираюсь прискіпуватись. Отже, вперед!

Одразу зазначу, що я далеко не єдиний випробовувач цих трекінгових черевиків. Найбільш жорстких випробувань нові "Талани" зазнали від бійців 95-ї Десантно-штурмової бригади, і відгуки вже є в мережі.

З першого погляду ми бачимо, що взуття відшите принципово по-новому. Елементів, які ми могли бачити на попередніх моделях армійського взуття, нема як таких. Підошва нова, якась сіточка, гортекс усюди, нова арматура і місця її кріплення, форм-фактор. При першому контакті виникає питання чи справді це "Талан"?

Прогресивне армійське взуття – у чому таємниця зручності
Прогресивне армійське взуття – у чому таємниця зручності

Почнемо з найголовнішого, як на мене – з підошви та колодки. Спочатку "матчасть". Підошва складається з двох шарів – гумового низу та полиуретанового верху. Всередині також є металева пластинка та спеціальний амортизуючий елемент під п'ятою під назвою MoveLight (шмат спіненого полиуретану).

Елемент цей покликаний розвантажувати ногу при серйозних навантаженнях – витримці серйозної ваги, стрибках з певної висоти, тощо. Сама колодка – розробка не власна, до її створення залучено італійського виробника взуття. І це переформатувало її до невпізнаваності, відносно того, що було раніше.

Головна, як на мене, особливість – піднятий носок. Це можна не помітити, але за рахунок цього при ході треба набагато менще згинати ногу, що некисло її розвантажує. Частину кроку нога фактично перекочується.

Для порівняння, раніше передня частина ноги майже одразу йшла на залам. На практиці ця колодка стала першою серед "таланівських", які я зміг носити більше ніж півгодини. Комбінація матеріалів, переосмислена форма та побудова стали лояльнішими до стопи, і черевики не те що не труть, а фактично обтікають ногу, приймаючи її форму. От чесно, вдягнув і вирячив очі – мені зручно в "Таланах"!

Так було весь тест – при ході, бігу, лежачи, сидячи, стоячи, стрибаючи, сплячи в траншеї. Просто постійно. Єдине, до чого можу приколупатись – для певних умов підошва все ж занадто м'яка. Мова йде про кам'янисті ділянки, де гостра галька лежить всюди, як, скажімо, район Новотроїцького, частини Пісків, Промки...

Стрибати з "Бехи" просто на гострий камінь я не ризикнув, але біжучи по них, відчував навіть форму гострих камінців. Тож тут я б волів дещо цупкішу підошву. Загалом же за неї я ставлю 4 з величезним плюсом.

Переходимо до протектору. Його форма, як каже сам виробник, покращує зчеплення із поверхнею та допомагає самоочищуватись. Щодо контакту з поверхнею – якщо сухо, то проблем не виникає взагалі – чоботи чудово чіпляються за землю, пісок, каміння, асфальт та взагалі за все. У мокру погоду це не так круто.

Я знайшов три поверхні, які перетворюють нові "Талани" на ковзани. Це мокра збита земля (тропа), мокрий кахель, мокра гума. Решта протестованих поверхонь проблем не викликала. Щодо самоочищення – мокрий донбаський глинозем липне і не хоче віддлубуватись, як і раніше. З іншої сторони, його підступна структура так само налипає хоч на "Зефіри", хоч на "Бельвілі".

Скоріш за все, не існує матеріалу чи форми, які зможуть його вдало відштовхувати. Мій вердикт – протектор як протектор. Не вразив, але поганим назвати не можу. Додам – дуже гарно переносить температурний вплив – можете ходити по розпеченому вугіллю – витримує гарно.

Переходимо вище. На устілці зупинятись довго не буду. Вона досить звичайна. Двошарова, з якісного матеріалу. За майже 2 місяці протиратись не почала, верхній шар також не злазить, що є патологічною хворобою багатьох інших моделей.

Найцікавіше – основна частина шузів. Практично повністю вона виконана з гортексу, який, якщо на пальцях дозволяє нозі дихати, при тому має хороші показники водовідштовхування. Будь-хто знайомий із спецвзуттям та спецодягом знає характеристики цього матеріалу і презентації він не потребує. Зверху гортекс покрито пластиково-гумовою сіткою. Це є (після колодки) головною фішкою моделі. Саме завдяки відсутності цілісної оболонки гортекс може повноцінно дихати і не давати нозі запрівати.

Щоправда, досягнути комфортного температурного режиму у шкарпетках Збройних Сил України не вийшло. Ідеально система тепловідводу себе показала у комплекті з літніми шкарпетками української компанії M-TAC, взятими як найдешевші – 46 гривень у офіційного постачальника. 

Такий комплект дозволяв не переживати за виведення тепла та вологи навіть у +30, що є дуже непоганим показником навіть для таких гігантів як "Лова" чи "Бельвіль". Також знижувати температуру покликана низька задня частина берці, але тут я зіткнувся із проблемою – вона настільки низька, що у неї засипається весь пісок, вся земля, всі камінці, які сиплються на вас при ході траншеями. Витрушувати черевики доводиться пройшовши навіть кількадесят метрів, що у бойових умовах може бути проблемно.

Переходимо до сітки. Комбінація пластику та відверто якісної гуми дозволяє не переживати за бокові частини. Вони тримають будь-які виклики фауни – типу колючок, кущів, путанки, колючого дроту тощо.

Зізнаюсь, я їх навіть ножем різав – сітка пережила все. А от передок (видно на фото), на який приходяться найбільші удари, постраждав сильніше – пластикова основа, треба визнати, лишилась на місці, а от гуму зірвало. Що з цим робити – напишу у висновку.

Нове взуття для військових – прорив, але має певні мінуси
Нове взуття для військових – прорив, але має певні мінуси

Окремо хочу відзначити реально якісні шнурки та гачки. Вони високої якості і розташовані так, що зручно фіксують ногу. Звісно, треба трошки набити руку у шнуруванні конкретної моделі.

Отже, найбільший крок вперед – кардинально оновлена колодка. Зручно, круто, прогресивно. Літній чобіт гарно дихає у комбінації з правльною шкарпеткою. Теж великий плюс. Система шнурівки сподобалась! До мінусів віднесу передок трекінгового чоботу. Він хоч і посилений, але сіточку спереду треба прибирати. Або піднятим носком, або цільною і бажано не гумовою вставкою. Знаю, що його порвав не лише я. Задня частина берці аж занадто занижена і збирає всі камінці та землю, яка на вас сиплеться, навіть якщо щільно зашнурувати чобіт.

В цілому, моделлю я задоволений, хотілося б походити в оновленій, вже серійній моделі. За неповних 2 місяці довелося десь разів 20 знімати черевики на передку, бо їх усі хотіли пожмакати, позгинати і потикати пальцем. Подяка компанії "Талан" за те, що зробила тестову партію і надіслала її у війська та мені для тесту. Це правильна практика.


Источник: 24 Канал - Все новости