IT-курси – очікування та реальність




"За три місяці ви будете працювати на Гаваях", "Менеджери, водії, офіціанти – кидайте свою справу і рушайте у фронтенд".

В країнах Заходу часто заробітня плата середнього програміста є нижчою за зарплати наприклад лікаря чи вчителя. Це така ж робота, як і усі інші, звичайна робота. І якщо ви пригадаєте ситуацію, яка була у нас років десять тому, ми не мали такого буму перепрофілювання з усіх професій (мабуть за виключенням пілотів і нафтогазовиків у буремний світ IT).

Звісно у цьому феномені часу є закономірність від економічної кризи, скачків гривні та можливості брати замовлення закордоном. Проте багато комерційних установ швидко зрозуміли, як можна заробити на надії та очікуваннях. Тому міста нашої країни заполонили курси. І ці курси граються з фантазіями. І ні, я в жодному разі не звинувачую усіх.

Бо деякі компанії особисто мені дали хорошу базу і виправдали очікування, а деяких я просто не знаю. Але чимала кількість, про яку я можу говорити – грається з фантазіями, а вони бувають різні.

Перша взаємозалежність між витраченими коштами на курс і швидкістю здобування сертифікату. Друга – важливість сертифікату. Третя – можливість стати багатим і незалежним за півроку – рік. І четверта – що IT-шники дуже потрібні на ринку.

Почнемо з кінця. На ринку потрібні гарні програмісти, більшість комерційних курсів випускає "недоджунів", яким самотужки потрібно підтягувати купу "ніштяків", які застаріють вже за пів року.

Відповідно багатими і незалежними (хоча це дуже суб'єктивні поняття) в таких умовах стати вкрай важко, оскільки базиз після такого занурення можна прирівняти з невеличкою полониною в Карпатах, а необхідне для того, щоб бути потрібним на ринку фахівцем – підйомом на якийсь семитисячник.

Відповідно на цьому самому ринку, важливими для роботодавця будуть лише ваші знання, і що робити з вашим сертифікатом (за швидкість якого ви заплатите гроші) ви знаєте, що вам скажуть.

Бо програмування направду дуже складна штука, у якій важливими є лише практика і досвід. Все інша гра з фантазіями і використання надії зневірених у зрадах і перемогах українців. А тому все це разом підводить нас до найголовнішої фантазії, яку більшість свідомо взагалі не враховує.

Бо пройти цей шлях, не зважаючи на купу складнощів таки можливо, але за однієї умови – якщо вам це правда приносить задоволення. Якщо це робиться суто для заробітку – ви або кинете, або вигорите, втративши купу власного часу, який можна було витратити на себе. Бо не важливо ким ти працюєш, якщо це не приносить шкоди іншим, важливо чи приносить це тобі насолоду. Адже насолода – головне бажання у шляху до самоактуалізації і професіоналізму.


Источник: 24 Канал - Все новости