Від Роттердаму до Ельдорадо: комунальні тарифи в передвиборчих програмах та рекламі




Ціни на комунальні тарифи – одна із найбільш обговорюваних у суспільстві проблем. Згідно з опитуванням Фонду Ілька Кучеріва за 2018 рік, 85% українських громадян відчули погіршення у рівні цін та комунальних тарифів.

Через брак розуміння компетенцій різних органів прийняття рішень, виборці часто очікують саме від президента вирішення проблем цього спектру. Тому кандидати у Президенти намагаються привабити виборців зокрема обіцянками зменшити рахунки за комунальні послуги, хоч прямих повноважень в арсеналі президента для цього немає.

Регулювання ринків є функцією незалежного енергетичного регулятора – Національної комісії з питань регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Питання розробки державної політики, що так чи інакше може впливати на тарифи, входить до компетенції міністерств ЖКГ та енергетики. Інші питання вирішуються або на рівні цих міністерств, або на рівні засідань Кабінету міністрів.

Президент делегує двох із п'яти членів номінаційної комісії, що відбирає кандидатури усіх сімох членів НКРЕКП та подає їх на призначення гарантові. Хоча ще до прийняття в 2016 році закону про НКРЕКП Глава держави міг призначати керівний склад та визначати структуру цього органу на власний розсуд. Таким чином, безпосереднього впливу на розмір тих чи інших тарифів, президент у межах офіційних повноважень не має.

Низькі тарифи у програмах

Серед топ-10 найбільш рейтингових кандидатів про зниження комунальних тарифів у програмах не згадує тільки Петро Порошенко. Щоправда, у своєму уточненні, штаб Порошенка теж згадав про "приведення тарифів до економічно обгрунтованих витрат".

Претенденти на посаду глави держави найчастіше планують знижувати тарифи шляхом усуненню корупції в енергетиці та боротьби з монополіями олігархів. Про це йдеться у програмах Гриценка, Кошулинського і Смешка, а О. Шевченко навіть називає одну з таких схем, яку планує скасувати – формулу "Роттердам+". Адже саме ця методика визначає ціноутворення на вугілля в структурі тарифу на електроенергію. Володимир Зеленський, у свою чергу, планує направити на зменшення тарифного навантаження на малозабезпечених кошти, отримані від одноразових нульових декларацій для бізнесу, коли бізнесмени можуть легалізувати всі свої активи, заплативши 5% їх вартості у бюджет.

Зменшити вартість газу вдвічі обіцяють українцям Олег Ляшко та Юлія Тимошенко. Вілкул та Ляшко обіцяють, що оплата за комунальні послуги становитиме лише 15% доходів домогосподарств. Надавати на належному рівні субсидії всім, хто потребує, зобов'язуються Бойко та Ляшко.

Нарощувати видобуток власного газу планують Бойко, Вілкул, Кошулинський та Ляшко. Бойко та Тимошенко обіцяють спрямовувати газ вітчизняного видобутку на потреби населення, хоч зараз і так його більша частина на це використовується.

Руслан Кошулинський пропонує повернути до комунальної або державної власності підприємства-монополісти електро-, газо-, тепло-, водопостачання та продавати газ та електроенергію населенню за собівартістю. Хоча у програмі не вказано, звідки братимуться кошти на оновлення інфраструктури та обладнання. Олег Ляшко ще обіцяє за державний кошт встановити споживачам лічильники, хоча внесення відповідних змін до закону "Про комерційний облік природного газу", який набув чинності ще в січні 2018 року.

Юлія Тимошенко в пропонує ринкові механізми для зменшення вартості енергоносіїв: демонополізацію імпорту газу, біржову торгівлю всіма енергоресурсами, впровадження повноцінного ринку електроенергії. Втім, відповідно до закону "Про ринок електричної енергії", повноцінний ринок в цьому сегменті енергетики і так має запрацювати з 1 липня 2019 р.. Щодо вартості газу для промисловості, то тут Тимошенко планує досягти зниження, побудувавши термінали для скрапленого природного газу (СПГ) неросійського походження. СПГ, на її думку, зможе бути конкурентним на нашому ринку та здешевити вартість газу для промисловості в Україні.

Енергетична політика

Що розповідають виборцю?

Тема комунальних тарифів достойно представлена і в передвиборчих роликах кандидатів – аудиторія їх охоплення, на жаль, є значно більшою, ніж кількість людей, що ознайомлюються з програмами кандидатів.

Лідером зі згадок комунальних тарифів у своїй рекламі є Юрій Бойко – у 5 з 10 роликів за січень-лютий. Згадки мають типовий для опозиції характер опису проблеми, яку створила чинна влада, і яку потрібно вирішити. У трьох з дванадцяти роликів за цей же період торкається теми тарифів і Олександр Вілкул, однак апелює лише до того, що за його перебування на посаді віце-прем'єр-міністра з питань ЖКГ тарифи не зростали.

В одному з дванадцяти роликів Олександр Шевченко безпосередньо говорить про усунення посередників - "прокладки у стосунках" - між виробниками та споживачами енергоносіїв, хоч до кінця не зрозуміло, про кого саме йдеться. Анатолій Гриценко в одному зі своїх чотирьох роликів за січень-лютий говорить про можливість сплати домогосподарствами комунальних тарифів на рівні 15% їхніх доходів. Що цікаво, такої тези у тексті його програми не було.

Попри присутність в програмах, тема зниження тарифів не була висвітленою у січневій та грудневій рекламах Юлії Тимошенко, Олега Ляшка та Руслана Кошулинського. Олег Валерійович акцентує увагу на зарплатах, пенсіях та інших соціально-економічних питаннях. Юлія Воломирівна безпосередньо в рекламі не заглиблюється в економічну проблематику, а використовує загальну риторику про потреби змін. У рекламі Кошулинського акцент робиться насамперед на його біографії та особистих якостях. Петро Порошенко і Володимир Зеленський не піднімали питання тарифів в агітаційних роликах.

Загалом тема зниження комунальних тарифів помітно присутня у передвиборчій кампанії. Однак вона займає необгрунтовано багато місця в програмах кандидатів з огляду на те, що формальні повноваження президента в цьому напрямку дуже обмежені. В той же час, деякі з кандидатів, що таки піднімають цю тему в своїх програмах, висвітлюють її значно менше у своїх передвиборчих роликах.

Ця стаття стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО "Центр UA" була відповідальна за зміст цього матеріалу, але він не обов'язково відображає погляди USAID або уряду США.


Источник: 24 Канал - Все новости