Потенційні головнокомандувачі: що планують кандидати у президенти?




Передвиборчі перегони нині втратили навіть натяки на раціональну дискусію. Поведінка кандидатів у президенти перетворила вибори, які є основою демократії, на бульварне шоу.

Опоненти конкурують не за розум виборців, а за їхні емоції. Долю країни визначає не те, хто має кращі ідеї її розвитку, а хто ефектніше прийде на стадіон чи здасть аналізи.

Щоб принести хоч трохи раціональності у вир передвиборчих дискусій, ми проаналізували підходи кандидатів до розвитку країни з огляду на те, що вони обіцяли у своїх програмах або надали у вигляді уточнень на наш запит.

Зовнішня політика і війна

Обидва кандидати хочуть бачити Україну повноправним членом європейської спільноти, тому обіцяють продовжити курс на вступ до Євросоюзу. Щоправда, Петро Порошенко прямо каже, що "у 2023 ми подамо заявку на вступ до ЄС", а штаб Володимира Зеленського висловив намір продовжити рух на Захід лише на наше уточнення.

Як і у випадку з ЄС, Порошенко встановлює дедлайн для отримання плану дій щодо членства в НАТО. І знову це 2023 рік, тобто останній рік його можливого президентства, а його опонент хоч і каже, що сам він за НАТО, але хоче, щоб остаточне рішення щодо вступу прийняв народ.

Немає розбіжностей між кандидатами й у питаннях відсічі збройній агресії Росії. Фіналісти передвиборчих перегонів покладають сподівання на силу дипломатії, а не зброї. Чинний президент каже, що буде звільняти Крим та частини Луганської і Донецької областей "політико-дипломатичним шляхом, забезпечуючи єдність проукраїнської коаліції у світі, використовуючи інструмент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу". Лідер першого туру Володимир Зеленський у справі миру сподівається на підписантів Будапештського меморандуму і партнерів з ЄС. Він планує ставити перед ними "питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки". Про окупований Крим Володимир Олександрович у своїй програмі не згадував, а на наше уточнення його штаб відповів, що Крим – це Україна, а після його звільнення від Росії має відбутись повноцінна реінтеграція.

Однак, досвід Молдови та Грузії, які зазнали російської агресії задовго до України, стверджує, що зміна формату переговорів не веде до якісного поступу у питаннях деокупації. Навпаки – Росія використовує всі можливі форми мирного діалогу, щоб змінити свій статус із агресора на миротворця чи посередника.

Попри сподівання на звільнення окупованих територій шляхом переговорів фіналісти не забувають і про розвиток армії. Порошенко планує посилювати українське військо, завершити "створення щільної системи протиракетної та протиповітряної оборони", а далі перейти до модернізації флоту і повітряних сил. Натомість Зеленський концентрує увагу на підвищенні престижу військової служби і хоче, щоб отримані під час військової служби "навички і знання будуть успішно застосовані і в реальному секторі економіки".
Вибори і референдуми

Обидва учасники передвиборчих перегонів хочуть змінити правила гри на парламентських виборах. Для цього вони обіцяють перейти до виборів народних депутатів на пропорційній основі за відкритими списками. На додачу до цього Зеленський хоче ще й дисциплінувати Раду. Тому обіцяє зробити кнопкодавство та прогули пленарних засідань підставами для позбавлення депутатського мандату.

Окрім розвитку представницької демократії, кандидати планують посилити роль прямого народовладдя. Штаб Порошенка повідомив, що їхній кандидат бажає запропонувати місцеві референдуми для вирішення питань, які належать до компетенції місцевої влади. Зеленський і без наших підказок обіцяє у програмі: "Мій перший законопроект: "Про народовладдя". У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії". Також лідер першого туру хоче, щоб громадяни долучатись до прийняття важливих державних рішень через Інтернет, зокрема, шляхом голосування в мережі на виборах і референдумах.

Децентралізація

Порошенко вважає децентралізацію успішною реформою, завдяки якій доходи місцевих бюджетів зросли більш ніж утричі. В ній він бачить основу для подальшого розвитку громад і регіонів, а також передумову для масштабної модернізації інфраструктури. Тому планує і надалі продовжувати курс на розширення повноважень органів місцевого самоврядування. Його опонент не шукає простих шляхів успішного регіонального розвитку. Він каже, що "влада повинна бачити проблеми на місцях, а не з вікон своїх київських кабінетів". Тому планує розмістити деякі центральні органи влади за межами Києва.

Правосуддя і боротьба з корупцією

Петро Олексійович не має свіжих ідей, як зробити український суд найчеснішим у світі, тому планує продовжувати вже розпочату судову реформу. Натомість Зеленський хоче зняти недоторканість з суддів, а українську Феміду зробити незалежною від влади президента, уряду та Верховної Ради. Побутові спори він планує віддати на розгляд мировим суддям, які будуть обиратися народом, а кримінальні справи має розглядати суд присяжних.

У сфері боротьби з корупцією чинний гарант Конституції вихваляється створенням незалежних антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК, Антикорупційного суду). Він хоче щоб "за прикладом наших сусідів у Європейському Союзі антикорупційні органи мають викорінювати корупцію на найвищому рівні". На його погляд, антикорупційні заходи вже почали давати результат. Зокрема, "запровадження декларування доходів і статків чиновників усіх рівнів, притягнення до відповідальності корупціонерів, виведення з тіні державних закупівель і ліквідація корупційних схем вже дозволили спрямувати до бюджету сотні мільярдів гривень".

Натомість Зеленський гарантує новоствореним антикорупційним органам і Вищому антикорупційному суду максимальну державну підтримку. Корупціонерам він погрожує нульовою толерантністю. Засуджених за корупцію буде чекати конфіскація майна і довічна заборона обіймати державні посади, а викривачі корупції будуть перебувати під захистом держави та отримають матеріальне заохочення за викриття.

Про програми кандидатів у сферах гуманітарної, соціальної політик та підходи до економічного розвитку країни читайте у другій частині статті, яка вийде завтра.Підсумки

Програми обох кандидатів є схожими. Ключові моменти у них відображають не стільки їхнє особисте бачення вирішення проблем України, скільки очікування суспільства.

За даними дослідження Центру "Социс", яке проводилось перед першим туром виборів, понад 57% українців підтримують вступ України до ЄС, а 44,3 % - вступ до НАТО, Понад 62% хочуть повернення тимчасово окупованих територій політико-дипломатичним шляхом. Усі зазначені позиції відповідають пропозиціям кандидатів у програмах.

Так само знайшли своє відображення в обіцянках учасників другого туру і суспільні запити на підвищення заробітних плат та пенсій і зниження тарифів, які цікавить – 57% і 53% респондентів відповідно, а також хабарництво у центральних органах влади та у системі правосуддя, які бентежили 20% та 10, 6% опитаних.

Ті відмінності, які є в програмах в їхніх програмах імовірно викликані різними електоральними стратегіями кандидатів. За словами одного з очільників штабу Порошенка Сергія Березенка "стратегія кампанії, яку ми вели, все ж таки була здебільшого орієнтована на націонал-патріотичне населення і більше на Західну Україну". Тому акцент кампанії було зроблено саме на армії, вірі та мові, які є актуальнішими для західного виборця.

І Володимир Зеленський, і Петро Порошенко намагалися уникнути гострих тем на зразок захисту державної мови, бо намагався отримати рівномірну підтримку по всій країні. Точно такою ж була стратегія Петра Олексійовича у 2014 році, коли заради перемоги вже у першому турі він оминув тему інтеграції до НАТО і дотримувався нейтралітету у питанні мовної політики.

Як бачимо, саме мільйони українців, а не одна особа на посту президента, визначають курс держави, впливають на шляхи вирішення проблем. Тому, швидше за все, стратегічний курс держави не зміниться, хто б не переміг на виборах, а для подальшого успішного розвитку країни нам всім слід навчитись не лише формувати повістку дня, але й щомиті контролювати її виконання, бо саме так працює демократія.

Ця стаття стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО "Центр UA" була відповідальна за зміст цього матеріалу, але він не обов'язково відображає погляди USAID або уряду США.

Автор: Назар Заболотний


Источник: 24 Канал - Все новости