«Спочатку треба розібратися з ворогом»: боєць розповів, чому футбольні фанати йдуть на війну




Українські футбольні фанати, які до того воювали перед футбольними матчами та на стадіонах, оголосили перемир’я та пішли воювати на Донбас – з російськими окупантами. Про позицію ультрасу на війні та про те, як вони боронять Україну зі зброєю в руках – розповів ультрас, екс-боєць "Азову" Олексій Рубцов.

Як стають справжніми ультрас?

– Напевно так відбувається у всіх: спочатку тебе приводять на матч батьки, ти проникаєшся тією атмосферою футболу, в подальшому тобі вже треба більше емоцій і коли ти бачиш таких палких ультрасів ти приходиш на ті сектори.

– Особисто я потрапив в ультра доволі пізно, адже половину юнацьких років я провів у військовому інституті в армії, а потім в Збройних силах. І вже у 2007 році я почав знову відвідувати всі матчі київського "Динамо". Тоді один із моїх друзів запропонував піти на ультрас-сектор.

Ультрас команди
Ультрас команди "Динамо"

– Яка різниця між звичайним фанатом і ультрасом? Перш за все, на секторах ультрасу є свої правила та порядки: зокрема, заборонено приходити п’яним, вживати алкоголь на секторі тощо. Це підтримує дисципліну.

Як для Олексія почався Майдан?

– Спочатку нам було байдуже, що Україна підтримує курс на євроінтеграцію. Участь фанатів у таких заходах – було особистою справою кожного. Для мене почався Майдан, коли вже я почув про силовий розгін студентів "Беркутом". І оскільки ультраси мали досвід у бійках з Беркутом, ми вирішили приєднатися, перш за все з метою захисту.

Як виникло перемир'я між ультрасами?

– Це сталося само собою. Наскільки я знаю, ініціатива була від фанатського угруповування "Динамо" (Київ), решта вболівальників її підтримали.

Ультрас
Ультрас "Динамо" теж були на Майдані

– Коли наші хлопці знаходилися на Банковій чи вулиці Грушевського, то саме тоді відбулися перші події. Перед нами стояли стіна "нацгвардійців", зліва могли бути фанати "ЦСК" (Київ) – наші суперники на футбольному полі, а праворуч – вболівальники київського "Арсеналу", які були нашими ідеологічними супротивниками.

Мабуть, всі розуміли, що перед лицем спільного ворога необхідно об’єднатися, або, як мінімум, припинити ворожнечу між собою,
– наголосив Олексій Рубцов.

Як ультрасу воювалося в полку "Азов"?

– Якщо і виникали якісь суперечності, то це більше було у вигляді особистих конфліктів чи образ. Якихось суперечок з приводу футбольних протистоянь – що я фанат "Динамо", а хтось фанат "Шахтаря" – не було.

– Наприклад, ми могли жартувати один над одним під час обстрілу. Коли сиділи фанати «Динамо» і фанати харківського «Металіста», що якщо один із них під час обстрілу вціліє, то інші заберуть фото фанатський банер. Це все було на рівні жартів.

Коли закінчиться перемир’я?

– По аналогії з подіями, які відбувалися у Хорватії, по закінченню війни хорвати з сербам припинили перемир'я.

Нагадаємо, у травні 1990 року на стадіоні в Загребі відбувся "матч ненависті" – тоді почалася масова бійка між вболівальниками хорватського "Динамо Загреб" та сербського "Црвена Звезда". Можна сказати, що тоді билися не просто футбольні хулігани, а в якійсь мірі билися Хорватія та Сербія, між якими уже назрівала війна. Згодом війна почалася і ультрас змінили фаєри на автомати та гранати й пішли на фронт.

– Я не можу сказати, чи йде це перемир'я зараз на спад, оскільки війна на Донбасі досі триває. Але думок щодо спеціального зриву перемир'я немає. Вболівальників багато в чому поєднують участі в бойових діях чи волонтерській допомозі. Проте футбол поступово згасає, рівень гри впав, тому не завжди можна знайти бажання підтримувати хлопців з команди.

Чи не сумуєш ти за часами суперництва між ультрасами?

Звісно, сумую, бо ці емоції та адреналін неможливо ні ж чим порівняти, хіба лише з тим адреналіном, який ти отримуєш під час бойових дій.

Думаю, що спочатку треба розібратися з ворогом на Сході, а після цього вирішувати наші футбольні питання. Можливо повернуться на футбольну карту до Києва "Металіст", "Дніпро". Тоді нам знову треба буде дозволити, що "Динамо" (Київ) – найсильніші.

Чи воюють російські ультраси з іншої сторони?

Важко відповісти на це питання. Я впевнений і чув, що участь на боці Росії приймають представники фанатських російських рухів.

Деяка частина футбольних вболівальників луганської "Зорі" чи донецького "Шахтаря" переїхала до Росії. Але я не маю інформації, чи вони воюють на фронті з російської сторони. Хоча українські офіційні фірми цих команд воюють на боці України і не приховують цієї позиції,
– заявив Рубцов.

Скільки ультрасів загинули?

– Я знаю, що серед загиблих хлопців-ультрасів, за останніми підрахунками, було 34 людини. Нещодавно на одному з футбольних матчів вивішували банери, де вказували імена та прізвища хлопців, які загинули на війні.

Війна на Донбасі
Війна на Донбасі

– Не знаю, як це відбувається в інших фанатів, а на матчах "Динамо" прийнято вигукувати імена загиблих бійців в кінці футбольного матчу та пам’яті. Окрім того, ультраси допомагають родинам загиблих, спілкуються з ними. Так, на честь вбитого хлопця "Амброса" відкрили спортивний зал у Черкасах.

Чому тепер на матчах рідше лунають кричалки про Путіна?

– Це в будь-якому випадку не пов’язано з клубом чи керівництвом. На мою думку, це просто невеликий спад тієї ненависті, жаги до помсти та перемоги, як це відбувається в суспільстві. Інколи взагалі будь-які скандування відсутні. А люди, які навіть мали відношення до волонтерства тощо, зараз кажуть, що вже втомилися. До того ж, підрозділи ЗСУ почали самі себе забезпечувати.

– А ті хлопці, що раніше були на секторах, рідше приходять на футбольні матчі.



+Відео

Источник: 24 Канал - Все новости