У середині жовтня неочікувано «весна прийшла»: кого і за що саджатимуть




Сергія Пашинського заарештували на два місяці. Поки він буде ув’язнений, триватиме слідство. Фіналом може стати цілком справжній вирок і арешт терміном від 5 до 8 років. Що це? Обіцяне "Весна прийде – саджати будемо" і починаються посадки корупціонерів – чи політичні переслідування? І чому ті, хто так довго мріяв і добивався суду над Сергієм Пашинським, невдоволені?

Підозра вручена Сергію Пашинському за нанесення тяжких тілесних пошкоджень. Якщо простіше, то 31 грудня 2016 року народний депутат прострелив з пістолета ногу чоловіку через побутовий конфлікт.

І одна з основних претензій до того, що відбувається, полягає у тому, що підозра вручена не за корупцію, в якій давно підозрюють екснардепа. Сергій Пашинський неодноразово був центральною фігурою гучних корупційних скандалів і звинувачень у зловживанні владою.

До прикладу, син Пашинського (тоді ще голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони), Антон, не маючи ні профільної совіти, ні досвіду роботи, став топменеджером "Спецтехноекспорту" – підрозділу державного військового концерну "Укроборонпром".

Або ось інший приклад: Сергій Пашинський разом з колишнім заступником Ради нацбезпеки і оборони Олегом Гладковським потрапили до одного з найбільших корупційних скандалів 2018 року – навколо закупівлі бойових машин піхоти (БМП1) у Чехії через посередників за завищеними цінами. Фігурував в історії знову ж таки син нардепа Антон Пашинський. І це далеко не повний перелік корупційних історій за участю екснардепа. Але підозра вручена йому не по цих справах, а через звинувачення у нанесенні тяжких тілесних пошкоджень.

Проте цьому є пояснення: справою, за якою Пашинський отримав звинувачення, займається адвокатська компанія Андрія Портнова – ексзаступника голови Адміністрації Президента Віктора Януковича. Саме з ініціативи адвокатської компанії Портнова відновили слідство проти Пашинського, яке було вже закритим через відсутність складу злочину в діях обох фігурантів того побутового конфлікту. Тобто це не українські правоохоронці постарались, а одіозний Портнов, чим він дуже хизується на своїй сторінці у фейсбуці.

І це ще одна причина невдоволення частини суспільства. Адже це саме той Портнов, якого називають автором диктаторських законів 16 січня 2014 року. Саме ці закони стали причиною масових протестів, зіткнень протестувальників з правоохоронцями, як закінчились першими вбивствами на Майдані.

Сам Андрій Портнов після втечі Януковича теж залишив територію України. Проживав то в Росії, то в Австрії. За 5 років він фігурував у низці кримінальних справ: його звинувачували то у незаконному збагаченні, то у привласненні майна, то у державній зраді. В жодній з цих справ так і не було вироку суду. А Портнов навесні 2019 року повернувся в Україну. Його адвокати ініціювали вже більше десятка справ щодо політиків часів президентства Порошенка. А сам Портнов недвозначно натякає, що прагне посадити самого Порошенка. Зі сторони це може виглядати, як особиста помста. Хоча наближені до Портнова люди зізнаються, що головна мета набагато прагматичніша – рекламувати власну адвокатську кампанію.

Чому ж тоді справу Пашинського називають політичною?

Тому, що одним з заступників голови Офісу Президента Андрія Богдана нещодавно призначили Андрія Смірнова. Неофіційно цю людину називають "смотрящим" за судами в Офісі Президента. А три Андрія – Смірнов, Богдан і Портнов – давні знайомі, іноді їх називають навіть друзями.

Ця ситуація нагадує ілюстрацію до епізоду з інтерв’ю екссекретаря РНБО Олександра Данилюка, в якому він однією з причин свого звільнення називає підхід до вирішення проблем в Офісі Президента.

"Домінує підхід "вирішення питань”. Простіше кажучи, "рішалова". Відбувається це від того, що в команді деякі люди звикли саме так працювати", – сказав Данилюк в інтерв’ю "Лівому Берегу".

Ймовірно, саме так могло вирішуватись і питання по Пашинському.

Чи винен Пашинський?

Ніхто, окрім, звісно, суду, не може цього визначити. Попереду на Пашинського чекає тривалий судовий процес. І Портнов, який керується, можливо, мотивами особистої помсти, а, можливо, прагненням інформаційного розголосу, зробить усе, щоб довести вину Пашинського не тільки у справі зі стріляниною, але й в інших теж. І він обіцяє це зробити.

Чи можна буде вірити вироку суду?

Запит на "посадки" у суспільстві великий. Тож якась кількість прихильників чинної влади точно радітиме у разі звинувачувального вироку Сергію Пашинському. Проте частина людей точно називатиме це політичним переслідуванням, і це стане козирем у руках конкретних політиків у майбутній боротьбі.

Що у цій історії не так?

Коли тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський обіцяв: "Весна прийде – саджати будемо", це не могло не викликати певного здивування, а якщо точніше – занепокоєння.

Саджати – це не повноваження президента. Є правоохоронні органи – поліція, ДБР, СБУ, НАБУ, які повинні розслідувати злочини. Є прокуратура, в тому числі і антикорупційна, які мусять довести у суді провину звинувачених. Врешті-решт, є суд, і зараз найбіліші надії покладають саме на Вищий антикорупційний суд, який повинен зважити усі доводи звинувачення і захисту та прийняти справедливе рішення у кількох сотнях резонансних справ. Наголошую – не посадити, а винести справедливий вирок. Тож слова "саджати будемо" – це аж надто серйозне спрощення запиту суспільства на справедливість.

Українське суспільство прагне справедливості – це очевидно. Протягом багатьох років ми були свідками десятків скандалів і злочинів: вишки Бойка, справа Свинарчуків-Гладковських, злочини сім’ї Януковича, Роттердам +, монополії Фірташа в облгазах, справи Майдану, вбивство Катерини Гандзюк, викрадення і вбивство Георгія Гонгадзе, вбивство Павла Шеремета і багато інших справ. І в усіх давно вже треба поставити крапку – розслідувати їх, знайти винних і покарати їх. Або, якщо доказів і матеріалів недостатньо – зізнатись, що більше влада нічого не може з такими справами зробити – як і обіцяв генеральний прокурор Руслан Рябошапка в інтерв’ю 24 каналу. І зосередити зусилля на реформуванні правоохоронних органів, прокуратури і судів, щоб у майбутньому таких ситуацій просто не виникало.

В цьому зацікавлені усі. І народ, який прагне жити у нормальній країні, і нова українська влада, яка навряд чи хоче колись повторити долю Пашинського.


Источник: 24 Канал - Все новости